Раніше я грав на гітарі через комп’ютер і дуже часто змінював свій тон різними гітарними плагінами. Я навіть колись уклав список плагінів для гітари, і хочу зараз зробити цю ремарку, бо відчуваю, що рекомендація гітарних плагінів декому може дати поштовх у хибному напрямі, адже жоден із цих плагінів я більше не використовую. Чому ж?
1. Мазохістичне гітарування на комп’ютері
Гітарні плагіни придатні тільки для реампінгу. Грати через комп’ютер дуже незручно через галіму затримку. Якісь швидкі пасажі стає просто неможливо грати. Той, хто захищає комп’ютери і каже, що тепер (завдяки потужним комп’ютерам) затримка “майже не відчувається”, пускає вам (і собі) пил в очі, тому що сам просто звик грати з затримкою. Звикати до затримки шкідливо та не потрібно, коли можна купити якийсь підсилювач або гітарний процесор і насолоджуватися грою.
Ти кажеш на комп’ютері затримка і радиш гітарний процесор, хоча це теж комп’ютер!
Різниця в тому, що це комп’ютер спеціально для обробки гітари, і він не перевантажений іншими програмами. На гітарному процесорі зазвичай встановлена операційна система, призначена саме для обробки аудіо в реальному часі. Крім того, я сам досягав дуже маловідчутної затримки гітари на комп’ютері (і я впевнений, що ті, хто заявляє про “невідчутну затримку”, навіть близько на своїх віндовсах не досягали, що я досяг ледь не перетворивши свій Artix Linux на систему реального часу), але порівняно з окремим процесором цей результат все одно жалюгідний, а ще (що важливіше) у вас на комп’ютері по-любому будуть запущені інші плагіни, і використання всіх їх разом змусить вас самовільно збільшити затримку. Якщо хочете перетворити свій комп’ютер на гітарний процесор, валяйте, але більше нічого він робити в такому випадку не буде.
Крім цього, вам щоб пограти на гітарі, постійно треба буде запускати комп’ютер, а коли захочеться прийти до когось поджемити, прийдеться волокти і комп, і гітару, і звукову карту, і колонки, якщо на базі нема, і потім усе це незручно під’єднувати, коли можна взяти просто гітару й підсилювач.
2. Аудіофільське задротство в пошуках “ідеального тону”
Ну і з іншого боку гітарні плагіни (особливо надпотужні AI-плагіни з міріадами моделей тонів у репозиторіях) сприяють і так нестримному бажанню гітарних задротів відшукати так званий “ідеальний тон”, який нібито повинен магічним чином зробити їх такими ж крутими, як легендарні гітаристи (ВОООООО ЩА СКАЧАЮ ІМПУЛЬСИ ДРІМ ТЕАТР І ЗАПИЛЮ ЯК ДЖОН ПЕТРУЧЧІ, ага). Ідеального тону насправді не існує, але знають це тільки ті, хто замість трати часу на його пошуки реально вчаться грати на гітарі і стають як не легендарними, то просто крутими гітаристами.
Це не для того щоб сказати, що тон гітари не має значення. Звісно, має. Гітара повинна звучати красиво (хоча це теж залежить від ситуації, тоді скажем що гітара має звучати доречно). Але в більшості випадків вона вже звучить красиво, хіба треба еквалайзером де-не-де підправити, і не потрібно витрачати уйму часу на підбір тону. Особливо якщо ви тільки починаєте займатись на гітарі, то найважливіше, на чому треба зосередитись—це саме навчання гри на гітарі. А тут дійсно є чому вчитися.
Кроч, не витрачайте час на фігню. Качайте навички, а не плагіни.
Музика